|
"СОНЦЯ ЗАБАГАТО НЕ БУВАЄ. БУВАЄ ЗАМАЛО ДЕРЕВ", - подумала баба Х (вставити ім'я у коментар) коли полола буряки на лисому як чортів ніготь полі... "Ростіть там, де Бог вас посадив" - сказав якийсь мудрий мудрець. Я б його послухав, але там, де Бог посадив мене, не було житлплощі, тому вийшло так, як вийшло. Але порада добра. Порада добра, але є ще краща: не бреши ані собі ані іншим. Цю я виконую. Любов - це не слабкість і не сила. Любов - це стан. Стан стабільності. Любов стабільна, як світовий океан, вона - найбільша маса на поверхні земної кулі. Хвилюється тільки поверхня води, але зануртеся вглиб - там ще 11 кілометрів незвіданого та стабільного. Те, яке не стабільне, ще не є любов, а лише її пошуки. Коучі кажуть, що треба мати "позитивне мислення". Але Христос не послухав коучів і обрав страждання. Його намагалися переконати найближчі друзі, а він порадив їм тимчасово йти геть. Та й взагалі, коли він радив йти геть, то завжди чекав їх повернення. Ми ж є більш принциповими: якщо когось блокуємо, то назавжди. Дід Ваня ще й досі плаче ночами через те, що його заблокували з півдесятка попів. Схоже, що заблокували принципово і назавжди. А шкода. Не вірю, що Христос був таким. І не палив би він на вогні тих, які кричали що Земля кругла. А звідки я знаю? А звідти! Виходь до мого рингу, скажу звідки знаю. Кажуть, що час - це найкращий лікар. Можливо. Але косметолог-візажист з нього найгірший (вкрав у невідомого). Решту забув. (Приповісті від Діда, загублений том, 44-й рік) |
21 квітня 2019
|
ВОДІЙ АВТОБУСА Петро Миколайович був водієм сільського автобуса. Дядько він був веселий, доброзичливий, привітний. Не боявся замурзати руки моторним мастилом, та й в городі поряд з дружиною не цурався брудної та тяжкої роботи. Сільську дорогу він знав добре, бо вже 25 років їздив тим самим маршрутом. Так само добре знав він і вади та примхи старенького автобуса, яким керував. Навіть більшість своїх пасажирів знав поіменно. Коли це в селі з'явилося нове покоління освічених вирощених де-інде юнаків. Всі вони, як один, мали власну думку, точку зору та дещо зверхнє ставлення до вже немолодого водія автобуса. "Їздити треба швидше!" - казав один. "Забагато гальмуєш перед поворотом!" - радив інший. "Паастарожнєй на астановкє, батя!" - зауважував третій. Була серед них навіть дівчина, яка безцеремонно ставила риторичне запитання: "Куда лєтіш? Ти ж нє драва вєзьош!" Петро Миколайович не знав, яку з порад слухати, тому що деякі з них протирічили одна одній, тому вийшов на пенсію. Тепер маладьож з точкай зрєнія ходить пішки. Та ні, не переймайтеся, це ж художня писанина! Знайшли їм іншого Миколая Петровича, який не знав ані маршруту, ані автобуса і загнав його до яру! Та ні, постелили нову дорогу і купили новий автобус, маладьож підросла і вже не скаржиться - повертає борги за нову дорогу і автобус! Але майбутнього не знає ніхто. Навіть сам Творець визнає, що ми маємо здатність впливати на майбутнє нашими діями. Нашими діями. А дії що? А дії - це результат стану серця та мозку людини. Яке нутро - такий і результат. Тому все чесно і справедливо. Більшість чи меншість, а істина стоятиме осторонь, вона - незалежна, бо вільна. |
21 квітня 2019
|
Живи в поті чола Прислухайся до того, що нам заповідано: «В поті чола будеш їсти хліб свій». Це не покара, це вимога, припис. Щоденний хліб (їжу) треба заслужити. Кожного дня вчинити якесь зусилля - до поту. Чи то робота, чи швидка хода, біг. З потом вийде недобра сіль і недобрі нерви. Ви помітили, коли ми хворі чи дуже схвильовані, нас обливає потом. Важку роботу немічні можуть замінити постуванням. Та ж поміч. Навчися бачити довкола все живе і радіти йому -бадилині, дереву, птиці, тварині, землі, небу. Вдивляйся в них добрими очима і з уважним серцем - і відкриються тобі такі знання, які не знайдеш у книгах. І побачиш у них себе - упокореного і оновленого. Візьми за звичай бодай декілька хвилин всякої пори постояти босоніж на землі. Давай тілу землю, поки вона сама не покликала його. Шукай нагоди побути біля води. Вона зніме втому, промиє думку. З водою треба говорити, бо й вона говорить до тебе. Щоранку добре облитися водою. Спочатку гарячою - розігріти приспану кров. Потім холодною - закалити жили і нерви, розбудити серце. При цьому проси: «Змий з мене все гріховне, хворобливе, помисливе і лукаве. Дай мені силу, здоров’я і спокій». Я рідко вдаюся до мила (шампунів ніяких), зате не відмовляю собі в парильні. Зліпив собі з глини велику піч. Палю гілки, листя, живицю. Коли це вигорить, влізаю у черінь, лягаю на дерев’яну решітку. Парячись, обтираюсь кукурудзяною крупою і віхтями сіна. Гарно розм’якшує кості, чистить шкіру і вимиває нечисту сіль. Пий чисту воду, де тільки не повернешся, не чекаючи спраги. То перші ліки. Куди мене доля не вела, я найперше шукав криницю, джерело. Не пий солодкої і солоної (мінеральної) вод із пляшок. Перша роз’їсть печінку, друга замурує судини. Солі цурайся. Є три найбільші білі шкоди для чоловіка: сіль, цукор і білий хліб. Ще й четверта є -горілка, якщо вона візьме гору над ним. Це не твоя їжа і не твоє питво. У земних плодах і зеленині досить солі і солоду. А мед уживай радо. Натщесерце з водою. І побачиш, що голова твоя буде світлою, а тіло легким. (Мирослав Дочинець Многії літа, Благії літа) |
19 квітня 2019
|
Коли опускаються руки.... Коли з відчаю опускаються руки – це ще не значить, що
ти опустився на коліна. Коли ти впав на коліна – це ще не значить, що впав твій
дух. Не заздри, не ревнуй, не накопичуй ненависть на
когось, бо при цьому ти посилюєш, підживляєш його і втрачаєш свою нутряну силу
й спокій, прирікаючи себе на поразку. Андрій Ворон. Не докладай стільки зусиль, все найкраще стається
несподівано. Габріель Гарсіа Маркес. Не бідуй, доки біда не прийшла. Далека грозова хмара
страшніша, ніж грім і блискавка над головою. Усна народна творчість. Коли не можеш вплинути на обставини, не годен
переломити ситуацію, – віддай це в руки Того, хто може. Нехай станеться воля
Його. Мій духівник. Коли не знаєш, кого вибрати з двох, вибери третього -
себе. Мирослав Дочинець "Збирання попелинок". |
18 квітня 2019
|
Мовчання … Як багато їх, мовчань І як по-різному вміємо ми мовчати. Мовчимо в хвилину тяжких випробувань. Мовчимо, коли так хочеться кричати … Мовчимо, коли слова всього потрібніше. Коли без них, на жаль, нас не зрозуміти. Мовчимо, і навіть звук видати не сміємо- Той, хто мовчить, готується страждати. Мовчить, чарівна, адже це непристойно Затіяти вчасно настільки потрібний розмову. Мовчить і Він, хоч знає пречудово- Його мовчання — йому ж вирок … Мовчимо ми й тоді, коли мовчання душить, Стискаючи горло і позбавляючи сил На те, щоб припинити всю біль, що щастя рушить, Сказавши лише фразу: «Я тебе простив …» Ще мовчання є, воно підліше — Коли боїшся ти нагадати, Хто ти є … Що Ти є Людина, Тобі миліше Всіх доларів має бути слово «Честь». Ще мовчимо ми, обіймаючи милих, Слухаючи щебетання дрібниць … І тільки серце стогне тихо За те, що не знаходимо потрібних слів. |
18 квітня 2019
|
Про лікування • Бажати людям щастя — це ліки. • Любити говорити добрі слова — це ліки. • Долаючи гнів, зберігати любов — це ліки. • В процесі набуття та втрат дивитися на самого себе з боку — це ліки. • Розвивати прагнення до добра і йти від зла — це ліки. • Спонукати до досягнення мудрості — ці ліки. • Позбавлення від бажань в серці — це ліки. • Не пам’ятати старого зла — це ліки. • Задовольняючись своєю долею, сприймати все як належне — це ліки. • Не сперечатися про справжній і хибному — це ліки. • Почувши осуд, прийняти його як стимул до зміни — це ліки. • Милосердя в діях і гармонія в серці — це ліки. • Викорінювати зло і заохочувати добро — це ліки. • Рятувати в біді і допомагати в труднощах — це ліки. • Наставляти і просвіщати заблукали і помиляються — це ліки. • Допомагати старим і слабким — це ліки. • Не проявляти себе, виставляючи напоказ — це ліки. • Роблячи благо, не сподіватися на відплату — це ліки. • Приховуючи внутрішні сили, здійснювати милосердні дії — це ліки. • Використовувати силу, щоб допомагати людям — це ліки. • Шануючи просування інших людей, перемагати себе — це ліки. • Стикаючись з агресією, не реагувати грубо — це ліки. • Радіти гідним вчинкам інших людей — це ліки. • У чистоті і чесності задовольнятися своєю долею — це ліки. • Будучи багатим, представляти себе жебраком — це ліки. • Бути милостивим до бідних, допомагати тим, хто просить милостиню — це ліки. • Приховувати таємне прагнення до зла — це ліки. • Маючи високе положення, дружити з простими людьми — це ліки. • Не хвалитися своїми прагненнями до добра — це ліки. • У серці безтурботність, а в думках стійкість — це ліки. • Щиро і з вірою співчувати та втішати — це ліки. • З повагою і пошаною ставитися до молодших за рангом — це ліки. • Відкидати заслуги і брати на себе труд — це ліки. • Говорячи конкретно, бути прямим і щирим — це ліки. • Зазнавши ганьба, не зберігати образ — це ліки. • Виправляючи помилки, позбавлятися від зла — це ліки. • При зустрічі з мудрецем звертати критичний погляд на себе — це ліки. • Не приховувати чужих заслуг — це ліки. • Чесність, безкорисливість, вірність і віра — це ліки. • Користуючись багатством, творити милосердя — це ліки. • Радіючи прямоті, користуватися і викривленням — це ліки. • З захопленням ставитися до доброчесності мудрих — це ліки. • Бажати людям виконання їх прагнень — це ліки. • Не ставитися до самого себе занадто шанобливо — це ліки. • Стикаючись з труднощами, не ухилятися і не відмовлятися — це ліки. • Бути добрим в серце і жалісливим в думках — це ліки. • Не прагнути до накопичення великого багатства — це ліки. • Бути скромним і поступливим в розмові — це ліки. • Сприймаючи реальність, зберігати міцність віри — це ліки. • Нести тягар замість літньої людини — це ліки. • Не лаяти нічого живого — це ліки. • Дотримання ритму в рухах і паузах — це ліки. • Боротися з ревнощами і перемагати сумніви — це ліки. • Користуючись високим становищем, творити добрі справи — це ліки. • Не прагнути до розпусти в статевого життя — це ліки. • Відмовляючись від багато чого, брати мале — це ліки. • У гніві і роздратування контролювати себе — це ліки. • За біди і хвороби покладати провину на самого себе — це ліки. • Не порушувати заповідей і заборон — це ліки. • Не вимагати повернення старих боргів — це ліки. • Прагнути допомагати знедоленим — це ліки. • Не палити гірських дерев — це ліки. • Надавати повагу по відношенню до літніх людей — це ліки. • Не жадати багатства — це ліки. • Бути в серці спокійним, а в думках перебувати як в храмі — це ліки. • Не гнівається при важкій роботі — це ліки. • Якщо порожня колісниця, допомогти підвезти чужий вантаж — це ліки. • Дотримання норм ритуалу в русі та спокої — це ліки. • Виховувати в собі повагу до старших і любов до молодших — це ліки. • Податливість тіла і м’якість характеру — це ліки. • Шанувати і прославляти тексти мудреців — це ліки. • застерігати і перестерігати молодих і недосвідчених — це ліки. • Думати про духовність і пам’ятати про шлях — це ліки. • Зберігати безтурботність спокою у відсутності прагнень — це ліки. • Шанувати Небо і поважати Землю — це ліки. • Устремління до моральної силі і відсторонення від себе спокус плоті — це ліки. • Не брати того, що дістається тобі понад покладений — це ліки. • Прагнути до невимушеному і вільному взаємодії — це ліки. • Перевиховувати дурних і наївних — це ліки. • Відмовляючись від красивого, брати потворне — це ліки. • Закликати до виправлення схиляються до смути — це ліки. • Викорінювати емоції, позбавлятися від любові — це ліки. • Співчувати знедоленим, жаліти самотніх — це ліки. • Не втручатися в чужі ситуації — це ліки. • Дозволити в думках інтелектуальні проблеми — це ліки. • Виконуючи важке завдання, не нудитися цим — це ліки. • І за зачиненими дверима, в самоті строго дотримуватися себе — це ліки. • У допомоги людям зберігати вірність — це ліки. • Допомагати під час сонячних і місячних затемнень — це ліки. • Бути спокійним, невимушеним і великодушним — це ліки. • Надавати повагу і пошану по відношенню до трьох світил — це ліки. • Прямо критикуючи, зберігати вірність і віру — це ліки. • Бути контактним, поступливим, скромним і поступливим — це ліки. • Любити життя і ненавидіти вбивство-загибель — це ліки. • Радіти тому, що людина володіє моральною силою — це ліки. • Знаходити радість у тому, щоб закликати людей робити добро — це ліки. Список великий, і все це не так просто, так з чого ж почати? Можна почати з першого пункту: Бажати людям щастя (формула щастя). |
17 квітня 2019
|
Федорцьо і Жужа Того літа я писав про одного – про Криничара. А збоку лежала зелена
книжечка для другого – для Федорця. Щовечора, вертаючи з пасла, він завертав на
«шістдесят секунд» у мій сад. Давав козам волю, а сам сідав поруч за столом під
деревом і починав «казкувати». Якось жартома попросив: «Пом’яни десь у книжках
мене і мою козу Жужу…» Колись Федорці мали на горбах великий яблуневий
сад. Радгосп його відібрав. Коли прийшов кінець радгоспу, сад приватизував
місцевий чиновник, що став підприємцем. Федорцьо прив’язував козу Жужу поряд, в
акацієвому гайку. Проте «рогата паскудь» часто відв’язувалася. Раз застали її в
саду, вдруге. Газда-підприємець сердито пригрозив Федорцеві: «Я для своїх дома – як Бог». Онука питає Федорця: Поніс на ринок продавати капусту. «Геть світ сказився. І політика, і погода, і люди, і животини. Мене вчора
на пасіці вкусила коза…» «А чи підмітив ти, пане письменнику, що Бог дає файні цицьки лише пустим
дівкам? Тому що без цицьок їм нич не світить…» Пасли кіз разом із онуком. Онук читав йому книжку «Анна Кареніна». Федорцьо
уважно слухав, курив. Коли онук дочитав, старий зітхнув: Хотів, щоб на могильному камені йому вибили: «Не сумуйте за мною – скоро ся
увидиме». Мирослав Дочинець "Мій друг Федорцьо". |
16 квітня 2019
|
"ВКРАДІТЬ", ЩОБ НЕ КРАСТИ! - Вкрадіть собі трохи пенсії передчасно! - А хіба так можна? - Квартиру у іпотеку, авто і телефон у кредит можна? То чому пенсію не можна? До того ж телефон, квартира і авто не потрібні Вам так, як потрібні собі Ви! Ви ж, мабуть, знаєте про вид "благочинності": "коли я помру - тоді все моє - твоє". Це за принципом: "на тобі небоже, що мені, померлому, вже не гоже". Не робіть так з собою! Не залишайте спокій на той час, до якого не відомо чи доживете! Вкрадіть собі пенсії змолоду! Дайте себе найкращого їй, пенсії, хоч на рік, хоч на місяць!!! Для себе самих!!! А ви мені скажете: "я не краду". Брешеш, синку, брешеш! Не крадеш, бо є заповідь "не красти", так??? Так. А перед тією заповіддю попереду стоїть ще одна, БІЛЬША від неї: ПОКОЇТИСЯ КОЖНОГО СЬОМОГО ДНЯ! Не робити нічого!!! Скільки таких спокоїв ти вкрав у себе і у того хто видумав цю заповідь для твого ж блага?! Не крадеш! КРАДЕШ!!!! Вкради собі пенсії, поки твоя робота та турботи не вкрали твій розум та тіло!!!! А тепер настав час для того, щоб сказати: "вийти на пенсію у 28 чи 46 чи 59 чи 64 - дорого. Навіть на місяць дорого!". Звісно, що дорого, я ж вам не лайно якесь пропоную, а ЦІННІСТЬ! Їсти теж дорого в Україні і не тільки, але ж ви, мабуть таки, щось їли, як не сьогодні, то вчора, інакше б не читали мою писанину, а шукали поживи для тіла. На цій ноті дід капітулює до завтра. Якщо завтра доживе до діда. (Дід Іван) |
15 квітня 2019
|
ЦИТАТНИК — НАШІ побоювання і сумніви! 1. Просто каже той, хто чує, а хто не говорить — слухає! 2. Іноді прощання очей безслідно, але у снах знімаючи! 3. На початку рай, потім педалі! 4. Не треба шукати себе в комусь, знайди себе, в собі! 5. Просто вирішили обидва відпочити, ось відпустку і закінчився! 6. Природа розумна — але щоб вижити, а людина відчуває, душевний біль-можна назвати любов! 7. Байдужість, як похмілля, погано і хочеться справжнього спокою, правда в цей момент вже про тебе, склалося враження! 8. Закоханість — створює настрій, а ось любов — фундамент! 9. Часто собі пробачити не можуть, що надійшли в докір своєму серцю і забути не можуть, і вину в собі таять! 10. Чим швидше почнеш міняти думки, тим швидше позбудешся сковує виру! 11. Пробачити себе і знати, що винен скоріше не випадок, а оману, щось міняти з волі розуму! 12. Коли настане час змін, і ти повернувшись з далекої дороги, зрозумієш же всі свої шляхи, не обернешся, лише дивлячись вперед, вже щастя світ твій знайде! 13. Без правди — приховувати важливе! 14. Щоб управляти — необхідний страх, будь-яке управління позбавляє людину волі, але й дає сили йому опиратися! 15. Можна бути для народу покровителем або тираном, в першому випадку-знайдуться герої тебе вбити, а по-другому, ти зробиш це першим! 16. Ніколи не говори проти, говори те, що саме хочуть почути і тебе візьмуть в свою свиту! 17. Кожному часу — свої правила, змінюється лише їх ціна! 18. Від розумної жінки не підуть, розуму не вистачить! 19. Від доброго ставлення і веселка прокинеться в душі! 20. Коли немає відповіді, можна і відвернути! 21. Не наслідуй і не дозволяй, зацікавленість — відбиває бажання використовувати, твоє довіру! 22. В кінці і зрозумієш, що не встиг! 23. З улюбленою навіть храп, викликає посмішку — чим злість! 24. Суть оманлива, від не знання джерела! 25. Треба жити для себе, але і не зрікатися від інших і не ламати свого шляху — заради чужих думок! 26. Краще пошкодувати від зробленого, чому не спробувати і потім відчувати досаду! 27. Настрій — створюємо світовідчуттям! 28. Діти — дзеркала нашого дитинства! 29. Сумніви — вбивають враження! 30. Відкритість — дає шанс знайти віру, в свої сили! 31. Краще мати, то що знаєш — напевно, ніж чекати чогось, чого може і не бути! 32. Живи для себе, а й простягни руку потребують! 33. Інтерес — проявляє і бажання! 34. Біль — для багатьох і є ліки! 35. Уміння слухати — знак поваги! 36. Хто творить зло, в ньому і прибуває! 37. Сильний зайнятий справою — шукає шляхи досконалості, а слабкий — шукає розради, у своїй жалості! 38. Іноді помилка — єдино вірне рішення! 39. Краще бути вірний своєму рішенню і отримати нагороду чи ні, ніж раді, при якому ти — не знайдеш свій досвід і щастя! 40. Складно мати таємницю, особливо від друзів! 41. Смерть — лише перехід, а для інших нагадування про неї! 42. Середа і змінює наші звички! 43. Поганий той вчитель, який не бачить в учнях того, чого б сам навчився! 44. Мати свій поверх і запас чемності, але не змінювати думки під чиюсь ідею! 45. Дитячі ручки — найцінніша ніжність! 46. Часто самовпевненість-шанс вижити, від безвиході відбувається! 47. Говорячи правду, ставиш у незручне становище брехуна! 48. Краще гірка пігулка, ніж солодка брехня! 49. Ніколи не пізно, буває вже не допоможе! 50. Серцю гіркоту, як мед для смутку! 51. Прикинутися дурнем, щоб уникнути! 52. Знайди спочатку себе, а спокуса буде завжди, повернуться — в ліс свого омани! 53. Поглядом, можна зачарувати на вулиці, а тіло ховаємо! 54. Можна бути частиною природи, а можна бути кращим — аналогом її! 55. Що за почуття, що припиняє самостійний рух? Швидше за те, що підштовхує нас робити, а лише потім усвідомлювати, що ми шукаємо! 56. Залишайся трохи голодним, щоб відчути знову смак до їжі, інакше загрожує перенасиченням і відторгненням! 57. Поглядом можна розтопити серце, а можна і прикувати до Землі! 58. Очима часто западає в серце і приносимо біль собі ж! 59. Простіше втратити, ніж пройти вогонь і воду, так і не насолодитися в кінцевому підсумку — блаженством! 60. Пристрасть — не повинна заливати очі і тільки, є ще й діалог, і внутрішній світ кожного! 61. Багатьом потрібні раби в обов’язки — за свої послуги, не будь боржником — і тебе будуть поважати або побоюватися! 62. Можна перемогти і після поразки! 63. А якщо ні, то значить — не сильно і хотілося! |
14 квітня 2019
|
Якщо не вмієш… Не бійся робити того, чого не вмієш. Тебе не розчарує результат, бо ти ж не вмієш. Ти ні з ким не конкуруєш, бо ти не вмієш. Від тебе ніхто нічого не вимагає і не чекає, бо ти не
вмієш. Ти можеш робити те, що хочеш і як хочеш, бо ти не
вмієш так, як треба. Коли робиш те, що не вмієш, це не робота, радше –
спроба, розвага, пригода. Себто - творчість. Бути невмілим цікавіше й веселіше, бо в нього все
попереду. Невмілі більш вільні й розкуті в своїй невмілості, ніж
умілі в своїй регламентованій умілості. Коли робиш не вміючи, ти помічаєш свіжим оком те, чого
не бачить той, який уміє. Той, хто не вміє, далі від гордині і ближче до
смиреннності. Той, хто не вміє, має щасливий шанс навчитися вміти. А
той, хто вміє, не має вже цієї цієї нагоди, натомість має нудну звичність
певності і прихований смуток досвіду. Не вміючи ти можеш зробити щось інше, незвичайне,
несхоже ні на що. Щось таке, що відхиляється від норми. Всі великі відкриття в цьому світі зробити ті, що не
вміли, але вони не знали, що не вміють. Той, хто не вміє, – він яко Ной, котрий не був
корабелом, яко Давид, котрий не був поетом, як Сервантес, що не був прозаїком,
як Америго Веспуччі, котрий не був американцем, як тесля з Назарету, котрий до
того, як зійти на дерев’яний хрест, не був нашим Богом. І навіть Батько Його
починав творити не з чогось, а з нічого. Той, хто не вміє, більше є собою і з собою, ніж той,
хто вміє те, що вміють інші й намагається бути як інші. А той, хто не вміє, –
вже цим є інший. Бо вміти – не означає знати. Знати – не означає мати. А мати –
не означає бути. Мирослав Дочинець. "Єдин". |
13 квітня 2019
|
| Закрити |
